«Спочатку треба навчитися писати речення!», - так звучить одна відома рекомендація для авторів.
Уміння вправно складати речення - важливе не тільки для романів, але загалом для будь-яких текстів. Навіть для дописів у соц.мережах. Від нього залежить, чи легко і зрозуміло читатиметься те, що ви написали.
Ось 5 невеличких порад:
1️. Скорочуйте.
Складнопідрядні та складносурядні речення, численні звороти та нагромадження ускладнюють сприйняття. Тож якщо ви можете розбити довге речення на два чи три, зробіть це просто зараз.
2️.Викиньте зайві слова.
Часто ними виступають займенники, зокрема слово «свій». «Він поклав свою ручку на стіл». Можна написати лаконічніше: «Він поклав ручку на стіл».
Деколи роль «зайвих» виконують вставні слова, якщо в тексті їх забагато. Численні «можливо», «вірогідно», «безумовно» потрібні не завжди. Подумайте, чи мають вони конкретну функцію в тексті. Якщо ні, - викреслюйте.
3️.Українська мова не любить пасивний стан.
Українці загалом люди активні. Для нашої мови, на відміну від деяких інших, не характерні пасивні конструкції. Речення «Книжка була прочитана мною тиждень тому» краще замінити на: «Я прочитав книжку тиждень тому».
4️.Пам‘ятайте про правила побудови речення.
Ми знаємо, що речення в українській мові мають прямий і зворотний порядок слів. Але ключове: вони мають «порядок»:) Важливо зберігати зміст і логічні наголоси.
Коли ми читаємо: «Олексій віддав тиждень тому прочитану книжку», то не можемо збагнути, що відбулося тиждень тому? Олексій віддав книжку чи тільки прочитав її? Правильно було б написати: «Тиждень тому Олексій віддав прочитану книжку». Або: «Олексій віддав книжку, яку прочитав тиждень тому».
5️.Зважайте на тавтологію.
Намагайтеся уникати однакових чи спільнокореневих слів в одному чи сусідніх реченнях. Шукайте альтернативу. (За Марією Косян)
Уміння вправно складати речення - важливе не тільки для романів, але загалом для будь-яких текстів. Навіть для дописів у соц.мережах. Від нього залежить, чи легко і зрозуміло читатиметься те, що ви написали.
Ось 5 невеличких порад:
1️. Скорочуйте.
Складнопідрядні та складносурядні речення, численні звороти та нагромадження ускладнюють сприйняття. Тож якщо ви можете розбити довге речення на два чи три, зробіть це просто зараз.
2️.Викиньте зайві слова.
Часто ними виступають займенники, зокрема слово «свій». «Він поклав свою ручку на стіл». Можна написати лаконічніше: «Він поклав ручку на стіл».
Деколи роль «зайвих» виконують вставні слова, якщо в тексті їх забагато. Численні «можливо», «вірогідно», «безумовно» потрібні не завжди. Подумайте, чи мають вони конкретну функцію в тексті. Якщо ні, - викреслюйте.
3️.Українська мова не любить пасивний стан.
Українці загалом люди активні. Для нашої мови, на відміну від деяких інших, не характерні пасивні конструкції. Речення «Книжка була прочитана мною тиждень тому» краще замінити на: «Я прочитав книжку тиждень тому».
4️.Пам‘ятайте про правила побудови речення.
Ми знаємо, що речення в українській мові мають прямий і зворотний порядок слів. Але ключове: вони мають «порядок»:) Важливо зберігати зміст і логічні наголоси.
Коли ми читаємо: «Олексій віддав тиждень тому прочитану книжку», то не можемо збагнути, що відбулося тиждень тому? Олексій віддав книжку чи тільки прочитав її? Правильно було б написати: «Тиждень тому Олексій віддав прочитану книжку». Або: «Олексій віддав книжку, яку прочитав тиждень тому».
5️.Зважайте на тавтологію.
Намагайтеся уникати однакових чи спільнокореневих слів в одному чи сусідніх реченнях. Шукайте альтернативу. (За Марією Косян)
Сподіваюся, що ці поради стануть у пригоді авторам текстів)))